Навіть не знаю, як змалювати цей світ словами. Можна уявити, наприклад, таке: в абсолютно бірюзову воду викинули ящик лимонів - це довкола тебе в"ються невеличкі яскраво-жовті риби. Над поверхнею води виблискують срібні ножі - міні-акули, на дні розпластався салатового кольору млинець із яскравими ультрамариновими плямами - риба-скат. А просто у вічі тобі заглядає риба-валіза або "собака", у неї розумні великі коров"ячі очі, так і хочеться заговорити з нею. Але заважає трубка! Риба-клоун схожа на квітку чи пташку - вся у привабливому отруйному пір"ячку. Чорні з червоним, зелені, бірюзові, у смужечку та ромбик, усі вони здаються нереальними. Але ж - є! І зовсім поруч - "під" і "над", варто лише простягнути руку. Чого, власне, робити не варто: багато з них небезпечні і вбивають наповал. Тут я вперше бачу корали. Звісно, уявляла, що всі вони - червоні, як намисто. Виявилось - ні. Ці живі істоти білого і бурого кольору. Бувають жовті, зелені, сині. Червоних, чесно зізнаюсь, не бачила. Відламування живих коралів від рифів карається законом. Збирати можна тільки мертві. А ними всіяно весь маленький острівець. На ньому вже хазяянують ті, хто вдосталь напірнався - напаковують пластикові сумки цими дивними морськими організмами. Матроси, між тим, уже приготували "легкий перекус", котрий виявився не такий і легким: смажена риба різних сортів, кілька різновидів салатів та гарнірів і м"ясна національна страва - "кофта", котлети - по-нашому. Поки очманілі від пірнання туристи поглинають обід, весела команда виконує перед нами ритуальні танці і пісні. В національну милодію органічно вплітається пісня "Ой, мороз, мороз..." Фантасмагорія триває...
